Безпека життєдіяльності

********

В Україні, за оцінками фахівців, нараховується більше мільйона осіб, що вживають наркотичні речовини. При цьому 80% споживачів ін'єкційних наркотиків - носії ВІЛ/СНІД, близько 2 тис. щорічно помирають від передозування. Подібну статистику можна розглядати як загрозу національній безпеці.

********

Пам'ятка "Правила поведінки на льоду. Надання допомоги потерпілим."

>>ПЕРЕГЛЯНУТИ<<

********

********

********

********

Правила особистої гігієни учнів

>>ПЕРЕГЛЯНУТИ<<

********

Пам'ятка "Зупинимо тероризм разом!"

>>ПЕРЕГЛЯНУТИ<<

********

ПАМ’ЯТКА

для учнів та батьків на осінні канікули

>>ПЕРЕГЛЯНУТИ<<

********

Пам'ятка "Психологічна допомога постраждалим від терористичних загроз та інших надзвичайних ситуацій"

>>ПЕРЕГЛЯНУТИ<<

********

Пам'ятка для батьків і учнів

з питань ураження мінами і вибухонебезпечними предметами

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

*****************************************************************************************
****************************************************

Пам’ятка для учнів та батьків

«Обережно КІР!»

Кір залишається однією з найбільш розповсюджених крапельних інфекцій. З початку року в Україні у 6-ти регіонах спостерігається зростання показників захворюваності на кір, а саме: в Івано-Франківській, Одеській, Львівській, Чернівецькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Кір – одне з найпоширеніших надзвичайно заразних інфекційних захворювань, що передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується запаленням слизових оболонок дихальних шляхів, очей, висипом на тілі, загальною інтоксикацією.

Кір зустрічається не тільки у дітей, але і у дорослих, причому в останніх перебігає, як правило, важче.

Збудник кору — вірус, нестійкий у навколишньому середовищі, має високий рівень контагіозності. Це означає, що людина, яка не має імунітету проти кору, при контакті з вірусом підхоплює цю інфекцію. Джерелом інфекції є хворий на кір. Найбільша заразність спостерігається в початковому періоді та в перші дні висипання.

Найчастішими ускладненнями під час кору є: отит (запалення вуха); пневмонія; енцефаліт (запалення мозку); ентероколіти; міокардит, перикардит; дефіцит вітаміну А, аж до розвитку сліпоти; тромбоцитопенічна пурпура; безжовтяничний гепатит.

Діти раннього віку, що не були вакциновані та вагітні жінки піддаються найвищому ризику захворювання на кір та розвитку ускладнень, включаючи смертельний результат.

Слід усвідомити, що вирішальним, доступним і найбільш ефективним методом захисту проти кору є вакцинація.

На даний час лікувально-профілактичні заклади Київської області забезпечені достатньою кількістю вакцини проти кору для проведення планових профілактичних щеплень.

Щеплення проти кору проводяться планово у віці 1 рік (вакцинація) і повторно – у віці 6 років (ревакцинація) та за епідемічними показами. Якщо ж із якихось причин дитина не отримала щеплення, вакцинуватися можуть – в будь-якій амбулаторії, будь-якого дня – усі діти віком від 1 до 18 років.

Пам’ятаймо, щеплення рятує життя, адже лише вакцинація може захистити від смертельних наслідків інфекційних захворювань, інших ефективних способів захисту не існує.

*****************************************************************************************
****************************************************

Пам'ятка «Безпечні зимові канікули»

Розпочинаються зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.

• Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого
  навантаження він може провалитися.
• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни,
  тріщини й розриви льоду.
• На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку,
  палицю).
• Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди
  тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
• Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути
  не менше за 15—20 см.
• Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього
  місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно
  повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють
  активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із
  похилим дахом) та великих деревах.
• Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев.
  Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд,
  обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або
  дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час
• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь,
  щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до
  землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння,
  а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки
  можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це
  небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що
  проїжджає.
• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці.
• Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах,
  нудоту - терміново звернися до лікаря.
• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

*****************************************************************************************